Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безмовний — (який нічого не говорить), німотний, німий, мовчазний; безсловесний (який не може говорити); боязкий, покірний, покірливий, тихий (який не наважується висловити свою думку) … Словник синонімів української мови
безмовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мовчазний — I (який не полюбляє багато говорити, схильний мовчати), мовчазливий, маломовний, малоговіркий, неговіркий, небагатослівний, невелемовний, небалакучий, небалакливий, мовчкуватий, небалачкий Пор. безмовний II ▶ див. безмовний, тихий I, 2) … Словник синонімів української мови
безгласний — а, е. 1) Німий, безмовний. 2) перен. Який не висловлює своєї думки; покірливий … Український тлумачний словник
беззвучний — а, е. Який не подає звуків; безмовний, німий. || Позбавлений звуків, звучання; тихий … Український тлумачний словник
безмовність — ності, ж. Абстр. ім. до безмовний … Український тлумачний словник
безмовно — Присл. до безмовний; тихо … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
мовчазний — а/, е/. 1) Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий. || Який мовчить, не вступає в розмову. || перен. Не сповнений звуками; безмовний. || Який не супроводжується словами, розмовами. 2) Якого розуміють без слів … Український тлумачний словник
німий — а/, е/. 1) Який не говорить, позбавлений здатності говорити. || у знач. ім. німи/й, мо/го, ч.; німа/, мо/ї, ж. Людина, позбавлена здатності говорити. || Який виражається без участі мови. •• Німа/ а/збука умовні знаки пальцями, за допомогою яких… … Український тлумачний словник
